«Політика хвилюють результати наступних виборів.
Державника – майбутнє наступного покоління.»
Альчіде де Гаспері
8 листопада 2018 року Європейська народна партія обиратиме свого кандидата на посаду президента Європейської комісії. Перед нами постає просте питання: хто найкраще підходить для того, щоб допомогти нашим партіям виграти європейські вибори навесні наступного року, здобути підтримку Європейської ради та Європейського парламенту і врешті-решт очолити Європейську комісію. Йдеться про лідерські якості та досвід. Йдеться про комунікативні навички та володіння мовами. Йдеться про цінності, стратегічне бачення та надійну програму для Наступного покоління Європи. Ось, що я пропоную для нас, ЄНП.
Стратегічне бачення майбутнього Європи
Ми повинні дивитися вперед і запропонувати всім європейцям краще бачення майбутнього, засноване на наших цінностях. Моє стратегічне бачення – проєвропейське, позитивне і прагматичне.
Проєвропейське тому, що я вірю в розумнішу та кращу європейську інтеграцію. Ми потребуємо більше Європи, де це має сенс, і менше, де його немає. Якщо ми можемо щось покращити на національному або регіональному рівні, слід це зробити. Ми більше потребуємо справжньої національної відповідальності в межах нашого європейського проекту, на відміну від безглуздого націоналізму. Ми потребуємо національних та європейських лідерів, які впливатимуть на прийняття спільних рішень і братимуть на себе повну відповідальність за їхні наслідки.
Позитивне тому, що ми повинні покласти край політиці, якою керують страх і ненависть. Складні проблеми не мають простих рішень. Так, технології змінюватимуть специфіку нашої роботи. Так, міграція – це виклик. І так, усі ми боїмося постійних змін і дестабілізації.
Але це не означає, що політичні лідери повинні підживлювати ці страхи. Навпаки, лідерство полягає в тому, щоб створити можливості, працювати заради стабільності, знаходити рішення та давати надію на краще майбутнє. І прагматичне тому, що ми повинні знаходити конкретні та ефективні способи вирішення спільних проблем.
Цифрова революція змінить економіку, методи роботи, політику, засоби масової інформації, науку та, можливо, майбутнє людства. Це, поряд зі зміною клімату, стане головним викликом не лише для наступної Європейської комісії, але й для майбутніх поколінь. Я хочу, щоб нові технології слугували людству, а не навпаки. Я хочу, щоб на цій планеті і надалі залишалося місце для кожного.
Я не претендую на те, що втілення цієї короткої програми для Наступного покоління Європи вирішить усі наявні виклики, які постали перед ЄС; і я не даю докладних рекомендацій у царині політики – їхній час попереду.
Наразі я хочу сформулювати деякі основні завдання на майбутнє. Цифрова революція та зміна клімату – два головних питання нашого покоління. Ці виклики мають транснаціональний характер і жодна країна не здатна протистояти їм самостійно. У часи невизначеності нам потрібна опора. Цією опорою є наші цінності. Саме вони складають основу моїх шести пунктів для Наступного покоління Європи.
1. Захистити європейські цінності
У 20 столітті Європейська народна партія виграла битву ідеологій. Завдяки заповзятості наших батьків-засновників усюди в Європі, на сході та заході, на півночі та півдні, демократія перемогла фашизм, комунізм та націоналізм.
Ми започаткували європейський проект, захистили демократію та свободу і принесли мир. Але наш світогляд не може бути статичним або таким, що сприймається як належне. Наші цінності перебувають під загрозою як всередині, так і поза межами Європейського Союзу – настав час зійти на барикади та захищати їх.
Наші цінності засновані на принципах поваги до людської гідності, свободи, демократії, солідарності, рівності між чоловіками та жінками, верховенства права та прав людини, включаючи права осіб, що належать до окремих меншин. У часи невизначеності такі цінності закладають підвалини нашої безпеки, головну опору, яка робить нас тими, ким ми є – християнськими демократами-правоцентристами. Без них ми не маємо нічого і відмовляємося від моральних орієнтирів, якими так добре керувалися в минулому.
«Ми тримаємо голови високо,
незважаючи на ціну, яку нам довелося
заплатили, адже свобода безцінна.»
Лех Валенса
Але ми не можемо заперечувати той факт, що нашими суспільствами шириться занепокоєння, тривога через майбутнє, почуття, що кращі часи вже минули. Я не засуджую тих, хто відчуває спокусу віддати свій голос за популістів.
Натомість я хочу сказати «ми чуємо вас». Ми не будемо нехтувати побоюваннями, пов’язаними з поширенням нових технологій, скороченням кількості робочих місць, питаннями безпеки та міграцією. Багато з них мають реальні підстави, але ці проблеми слід вирішувати в межах нашого демократичного порядку. Демократія, громадянські свободи та справедливість – це те, за що ми боролися протягом століть.
Історія навчила нас: якщо ми станемо на шлях нетерпимості, змінити курс буде важко. Обмежена демократія є логічним протиріччям і суперечить тому, за що виступає ЄНП.
2. Очолити цифрову революцію
Четверта промислова революція – штучний інтелект, роботизація, Інтернет речей, 3D-друк та цифровізація – вже тут, і має глибокий вплив на все, включаючи економіку, політику та науку. На відміну від попередніх, ця промислова революція не є поступовою – вона характеризується інтенсивним розвитком та має руйнівний характер. Європа повинна займати провідні позиції в світовому технологічному розвитку, інакше ми можемо опинитися позаду. Лідерство в цифровій революції означає, що ми повинні зосередитися на майбутніх змінах у сфері праці, інноваціях та захисті інтересів людей.
Цифрова революція змінює традиційні форми роботи та навчання. Ми маємо обмежене уявлення щодо того, як виглядатиме ринок праці у 2050 році. Багато сьогоднішніх професій, як виробничих, так і інтелектуальних, завтра зникнуть. Мова не про те, що машини захоплять владу. Ми співпрацюватимемо з ними задля отримання кращих результатів.
Здобуття освіти більше не має на увазі опанування одним умінням та запам’ятовування багатьох фактів, тепер йдеться про постійне навчання та емоційний інтелект. Неважливо, які навички ви отримаєте в майбутньому, велику роль відіграватиме здатність розуміти дані. У цьому сенсі деякі держави-члени вже стали першовідкривачами. Ми повинні взяти їхній досвід у якості основи для розвитку всієї Європи.
Наразі всі 20 провідних технологічних фірм знаходяться в США або Китаї. Без інвестицій в освіту, інновації, дослідження та розвиток ця тенденція продовжуватиметься. Заходи європейських інституцій повинні вдосконалювати технологічну інфраструктуру, на кшталт мереж 5G, і створювати можливості для успішного розвитку європейських компаній та підприємців в умовах цифрової епохи. Сучасні фінансові інструменти та законодавчі акти, які створюють сприятливі умови для розвитку інновацій, допоможуть прокласти шлях уперед.
«Успіх у створенні штучного інтелекту
може стати найважливішою подією
в історії нашої цивілізації. Або
найтрагічнішою. Ми просто не знаємо.»
Стівен Хокінг
Водночас ми живемо в епоху платформенної економіки, де цінність даних постійно зростає. Це призводить до проблем, пов’язаних із захистом індивідуальних прав. «Великі дані» вже знають про вас і ваші вподобання значно більше, ніж ви думаєте. Конституції створювалися, щоб захистити особу від держави. Тепер нам потрібно працювати над захистом фізичних осіб від використання їхніх особистих даних великими транснаціональними корпораціями або авторитарними урядами. ЄС, надпотужне об’єднання, наділене регулятивною функцією, може взяти на себе ініціативу з встановлення міжнародних правил функціонування майбутнього світу штучного інтелекту та роботизації. Краще запроваджувати правила, аніж приймати їх.
3. Зробити так, щоб європейська економіка задовольняла інтереси кожного
Створення спільного ринку принесло неабиякі результати – без цього ми не мали б європейських держав загального добробуту. Протягом десятиліть це було основою економічного зростання та створення нових робочих місць в Європі. Членство в ЄС означає зростання добробуту населення країни. Протягом останніх двадцяти років середні показники ВВП на душу населення подвоїлися. У деяких бідніших державах-членах цей показник зріс більше, ніж удесятеро. Протягом останніх кількох років спільний ринок допоміг створити понад 10 мільйонів робочих місць. Євро – друга найважливіша світова резервна валюта. Після фінансової кризи Європейський Союз знову твердо торує шлях економічного зростання, створення робочих місць та залучення інвестицій.
Проте цілком зрозуміло, що цього недостатньо. Незважаючи на те, що доходи ЄС зростали, ми не спромоглися забезпечити рівномірний розподіл цих коштів ані між громадянами, ані між державами-членами. Сьогоднішній популізм, як лівий, так і правий, значною мірою випливає з почуття несправедливості, а також з того, що сучасна модель суспільства, включаючи соціальну ринкову економіку та глобалізацію, не гарантує справедливого ставлення до кожної особи.
Таку тенденцію необхідно змінювати. Усі ми знаємо, що лібералізація ринку стимулює економічне зростання та гарантує створення нових робочих місць, тепер нам лише потрібно з’ясувати, як саме зробити так, щоб це правило працювало для всіх європейців.
«Європа має бути чимось більшим, ніж
просто ринок, товари та гроші.»
Жан-Клод Юнкер
Європі необхідно зосередитися на сучасних джерелах сталого розвитку, включаючи цифровізацію, культурно-розважальну індустрію, «зелене» зростання, економіку замкненого циклу, стартапи, стале та інноваційне виробництво продуктів харчування тощо. Так, ЄС не створює робочих місць та не обирає пріоритетні напрямки розвитку, але Союз може посприяти цим процесам, забезпечуючи сприятливі умови для підтримки компаній, працівників та підприємців по всьому континенту. ЄС став чемпіоном у сфері вільної та чесної торгівлі. Так має тривати й надалі. Водночас ми повинні покращувати глобальні правила та норми, протидіяти недобросовісним практикам, працювати над проведенням структурних реформ та вдосконалювати внутрішній ринок. Перерозподіл доходів від економічного зростання ЄС шляхом реалізації політики в галузі соціального забезпечення залишається і залишатиметься прерогативою національних урядів.
Майбутнє євро є найважливішою складовою розвитку нашої економіки. Вона не зможе бути ефективною без стабільної єдиної валюти. Протягом найближчих років ми маємо прискорити процес запровадження реального союзу ринків капіталу. Ми також повинні перетворити наш стабілізаційний механізм в Європейський валютний фонд. Але перш за все нам слід продовжувати зміцнювати довіру, дотримуватися загальних правил та норм, узгоджених між нами, і демонструвати солідарність, коли хтось з нас потребує допомоги. Саме так чинили партії ЄНП під час кризи Єврозони, так ми повинні робити й у майбутньому. Євро не вижило б, якби партії ЄНП, що входили до складу урядів – від Ірландії до Португалії, від Іспанії до Греції та Кіпру – не приймали складні та відповідальні рішення.
4. Боротися зі зміною клімату
Зміна клімату є однією з найбільших загроз для майбутнього нашої планети. Останні 19 років включали 18 найтепліших років за всю історію з початку спостережень. За нинішніх темпів середня температура продовжуватиме зростати на 0,2 градуса Цельсія кожні десять років. Остання доповідь Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату підтверджує цю тенденцію та попереджає про негативний вплив подальшого глобального потепління, що перевищуватиме 1,5 градуси Цельсія. Зміна температури матиме безпрецедентний вплив на всю нашу екосистему, включаючи зміну метеорологічних умов, загрозу для біологічних видів, підвищення рівня моря, виклики для продовольчої безпеки та системи охорони здоров’я.
Протягом останніх двох століть ми спромоглися забезпечити феноменальне економічне зростання та високий рівень добробуту, але за яку ціну! Наше завдання – захищати планету та поважати її кордони. У той же час ЄС слід уникати легковірності. Ми повинні захищати свої стратегічні інтереси та допомагати нашим країнам-членам у процесі переходу до екологічно чистої економіки. Це означає, що метою нашої політики в сфері клімату повинна бути не лише боротьба з кліматичними змінами, але й здобуття конкурентних переваг на глобальному рівні.
Зменшення викидів державами-членами ЄС недостатньо для того, щоб врятувати весь світ, але технології, розроблені нашими провідними компаніями, сприятимуть досягненню цієї мети. Отже, основну увагу слід приділяти розвитку екологічно чистих технологій та впровадженню моделей економіки замкненого циклу. Компанії, готові брати на себе ризики зараз, стануть лідерами майбутнього.
«У нас немає планети Б, порятунок планети
Земля має бути нашим завданням номер один.»
Мігель Аріас Каньєте та Карлос Моедаш
Декарбонізація повинна стати основною частиною програми дій Євросоюзу. Нам необхідно працювати над досягненням нульового рівня викидів карбону в Європі до 2045 року. Паризька угода була хорошим початком, але нам слід ставити більш амбітні цілі. Обмеження глобального потепління до 2 градусів Цельсія є необхідним і потребуватиме жорстких заходів щодо торгівлі викидами та розподілу спільних зусиль. Європа разом зі своїми державами-членами, регіонами та містами повинна стати на чолі цих змін.
5. Керувати процесами міграції
Загальна частка людей, які проживають за межами країн свого народження, з часом залишається більш-менш стабільною і становить близько 3%. Міграція, разом з усіма її різноманітними формами, стала нормою. Ми можемо робити вигляд, що проблеми не існує, або ж вжити рішучих заходів для її вирішення. Я пропоную другий варіант. Ми подолали найгіршу міграційну кризу, і тепер настав час продемонструвати всім європейцям, що ситуація перебуває під контролем. Ми б не пережили міграційної кризи 2015 року, якби не зусилля, докладені партіями ЄНП по всій Європі – від Мальти до Італії, від Болгарії до Швеції, від Греції до Німеччини та Австрії. Тепер ми повинні зробити все необхідне для того, щоб подібна ситуація більше ніколи не повторилася.
Імміграція до Європи повинна мати контрольований та легальний характер. Ми повинні уникати неконтрольованих ситуацій, подібних до тієї, що трапилася 2015 року. Зі зростанням кількості літніх людей та браком кваліфікованої робочої сили ми не зможемо вижити, зводячи навколо себе стіни. Завдання політиків полягає в тому, щоб знайти відповідні рішення та полегшити цей перехід, а не живити страхи. Свобода пересування всередині Європейського Союзу робить наше життя легшим, коли йдеться про подорожі, навчання або роботу. Імміграція ззовні є більш складним, але вирішуваним явищем. Посилення контролю на зовнішніх кордонах є необхідною умовою вільного руху людей на території ЄС.
«Сучасна Європа не повинна стати
фортецею, в якій ми самоізолюємося
від інших. Вона повинна бути відкритою.»
Гельмут Коль
Міграція залишатиметься визначальною проблемою для ЄС ще багато років. Наступна Європейська комісія повинна приділити їй належну увагу в межах свого порядку денного. Нам потрібно створювати центри для біженців за межами ЄС разом з УВКБ ООН. Ми повинні зміцнювати Європейське агентство з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського Союзу – без спільної прикордонної служби важко контролювати загальний кордон. Ми також повинні розробити спільні рішення для ефективного повернення тих, хто не отримав притулку в Європі. Нам необхідно встановити квоту для кожної держави-члена на приймання визначеної кількості тих, хто шукає притулок з гуманітарних міркувань. Якщо цей варіант не спрацює, нам доведеться розробити систему гнучкої солідарності, в умовах якої держави-члени зможуть по-різному допомагати одна одній. І, нарешті, ми повинні подолати основні причини міграції шляхом посилення потенціалу ЄС у галузі співпраці з нашими сусідами, інвестуючи в зростання обсягів виробництва та створення нових робочих місць в Африці. Це не вирішить проблему безпосередньо, але, принаймні, певною мірою допоможе уникнути кризи в майбутньому.
6. Зробити Європу безпечнішою
Протягом десятиліть Сполучені Штати гарантували європейську безпеку. Зважаючи на те, що я активний прихильник тісних трансатлантичних відносин між нами, мені складно визнати, що їхні гарантії наразі є менш очевидними, ніж раніше. Свідома маргіналізація США на міжнародній арені означає, що ми повинні взяти на себе більшу відповідальність за нашу власну безпеку. Нам слід активно заповнювати вакуум сили, що виникає, наприклад, у сфері торгівлі, зовнішньої політики, оборонній галузі чи в багатосторонніх відносинах.
Ми повинні прагнути налагодження діалогу та партнерства на всіх напрямках. Але нам також слід бути твердими у відносинах з Росією та іншими суб’єктами, які намагаються залякувати наші держави-члени.
«Епоха, в якій ми могли повністю покладатися
на інших, закінчилася … Зараз Європі
необхідно вирішувати свою долю самостійно».
Ангела Меркель
Протягом останніх років межа між станом війни та миру була розмита такими проблемами, як кібератаки, тероризм (як недержавний, так і фінансований різними державами), втручання в наші демократичні процеси, нелегальна міграція та інформаційні війни. Вони були спричинені невирішеними конфліктами, відновленням суперництва між великими державами та стрімким розвитком технологій. Незважаючи на значні досягнення, наразі ми не можемо забезпечити належний захист Європи в умовах суцільної мішанини стратегій, інструментів та акторів у галузі безпеки та оборони. Нам потрібно об’єднати це все під єдиним керівництвом.
Держави-члени та європейські інституції повинні активізувати свої зусилля зі створення реального Союзу безпеки та оборони. Ми також повинні розробити першу в історії ЄС Стратегію безпеки в галузі функціонування штучного інтелекту, щоб сприяти подоланню нових викликів, пов’язаних з поширенням ШІ, і вжити подальших заходів з підвищення ефективності та конкурентоспроможності технологічного та промислового компонентів оборонного сектору ЄС. Політика забезпечення інтересів Євросоюзу вимагатиме тісної координації з державами-членами, НАТО та нашими партнерами. Ми повинні брати на себе більше відповідальності за виконання одного з найважливіших завдань ЄС: забезпечення безпеки.
Комунікація Європи
Якби існувала нагорода за найгіршу комунікаційну стратегію в історії світової політики, Європейський Союз був би серйозним претендентом на її одержання. ЄС – це найуспішніший мирний проект у галузі міжнародних відносин. Проте його усталений образ є вкрай далеким від істини. Розмов про те, що в епоху цифрових технологій збільшилась кількість фейкових новин або про те, що люди віддають перевагу версіям, а не фактам, недостатньо. В епоху інформаційних війн ЄС повинен серйозно ставитися до питань комунікації.
Це означає не лише використання сучасних засобів комунікації за допомогою широкого спектру соціальних мереж, але також вживання зрозумілої мови, коли ми говоримо про головну ідею Європейського Союзу. Боротьба з фейковими новинами та тролями також становитиме велику частину того, що має бути зроблено. Найперше, політичним лідерам слід припинити звинувачувати Брюссель у власних невдачах, почати брати на себе відповідальність за прийняття загальноєвропейських рішень і задля цього інколи виходити зі своїх кабінетів. В основу європейського проекту покладено ідею прозорості, а не принцип таємного прийняття рішень.
Вирішальний момент для Європи
Я переконаний в тому, що зараз настав вирішальний момент для Європи. Якщо протягом найближчих років ми зробимо все правильно, згодом цей період марних спроб запровадження обмеженої демократії та передбачуваного популізму розглядатиметься в якості ще однієї кризи, яку було подолано в процесі європейської інтеграції. Якщо ж ми все зіпсуємо, існує ризик повернення до епохи ворожого націоналізму та неефективності європейських інституцій.
Важливо, щоб ми гуртувалися навколо нашої мети – побудови міцної сучасної Європи, яка впливає на тенденції світового розвитку, а не зазнає впливу інших. Це потребує пом’якшення розбіжностей між сходом та заходом, північчю та півднем. Етапи розширення ЄС ніколи не проходили легко, проте це було правильне рішення. Ми повинні акцентувати свою увагу на тому, що нас об’єднує, а не навпаки. Ми потребуємо більшої солідарності: як у питанні щодо майбутнього євро, так і щодо міграційної кризи. Ми потрібні один одному.
«Єдність Європи була мрією кількох людей.
Потім вона стала надією багатьох.
Сьогодні – це необхідність для нас всіх».
Конрад Аденауер
Європейський Союз не ідеальний, і ніколи таким не буде. Він завжди буде чимось більшим, ніж міжнародна організація, але меншим, ніж держава. ЄС постійно розвивається та долає кризові ситуації. Часто ми долаємо шлях від поступового розгортання кризи до її пікового моменту, який здається нам повним хаосом, і, врешті-решт, знаходимо неоптимальне рішення. Але все ж таки досягаємо своїх цілей. Саме так було з кризою Єврозони та міграційною кризою, і так буде з багатьма іншими викликами, які постануть перед нами в майбутньому. ЄС геть не досконалий. І ми повинні навчитися приймати нові виклики 21 століття.
У наступному році, коли нова Європейська комісія розпочне виконання своїх обов’язків, ми відзначатимемо тридцяту річницю падіння Берлінського муру. 1989 рік був сповнений надії. Ми щойно перемогли комунізм, а авторитарні режими за допомогою партій ЄНП один за одним зазнавали краху в усіх куточках Європи. Багато хто вважав, що більшість з 200 держав світу стануть на шлях свободи, ліберальної демократії та ринкової економіки. Дійсно, у перші роки після «холодної війни» було багато сподівань. Європа знову об’єдналася. Ми й не підозрювали, що на нас чекає попереду.
«Політична єдність не означає
поглинання нації».
Робер Шуман
Фашизм помер у 1945 році. Комунізм – у 1989 році. Я не хочу, щоб 2016 рік став початком кінця ліберальної демократії. Якщо я стану головним кандидатом від ЄНП і, врешті-решт, президентом Європейської комісії, я зобов’язуюся не лише захищати наші цінності, але й належним чином реагувати на ті проблеми, які призвели до сплеску націоналізму та популізму. За умови ігнорування всіх цих питань, ситуація лише погіршуватиметься. Протиріччя будуть загострюватися, напруженість у відносинах вийде на перший план, зростатиме кількість прихильників націоналізму. Я не кажу, що об’єднаній Європі настане кінець. Але в такому випадку ми досягнемо меж толерантності. Тієї толерантності, яку було покладено в основу нової Європи.
Європейський Союз ще ніколи не мав президента Єврокомісії, який би походив зі Скандинавії, країн Балтії або Центральної та Східної Європи. Втім, йдеться не про змагання між представниками різних географічних регіонів, радше про лідерські якості та досвід. Я народився в маленькій країні, яка змогла вистояти поряд з державою-експансіоністом – країні, яка завжди боролася за свої цінності та саме існування. Я завжди входив до складу або стояв на чолі коаліційних урядів. Це постійно вимагало від мене вміння налагоджувати відносини. Я мав безпосередній досвід роботи з популістською партією в уряді. Найімовірніше, усі ці якості матимуть значення після наступних європейських виборів.
Ми належимо до партійної родини, яка вірить у громадянські свободи та індивідуальну відповідальність. Вибір за вами. Я знаю, що ви ретельно все обміркуєте і проголосуєте за людину, яка, на вашу думку, зможе допомогти нашим партіям одержати перемогу на європейських виборах та, врешті-решт, очолити Комісію для Наступного покоління Європи. Ласкаво просимо до Гельсінкі!
